Термін "інновація"означає оновлення процесу навчання, який спирається, головним чином, на внутрішні фактори. Запозичення цього терміна пов'язане з бажанням виділити мотиваційний бік навчання, відмежуватися від чергових "переможних методик", які за короткий час повинні дати максимальний ефект незалежно від особливостей класу та окремих учнів, їхніх бажань, здібностей тощо.
Поняття "технологія" виникло у світовій педагогіці також як протиставлення існуючому поняттю "метод". Недолік методу полягає в його негнучкості та статичності. Широкого поширення термін "технологія" ("технологія в освіті") набув у 40-х рр. і був пов'язаний із застосуванням нових аудіовізуальних засобів навчання. У 60-х рр. поняття "технологія освіти" розглядалося під кутом зору програмного навчання і використання обчислювальної техніки у навчанні.
З початку 80-х рр. все більше вживається термін "педагогічні технології". У визначенні Їхньої суті немає єдиного погляду: одні розуміють це як певну систему вказівок щодо використання сучасних методів і засобів навчання; інші цілеспрямоване застосування прийомів, засобів, дій для підвищення ефективності навчання; треті - цілісний процес визначення мети, обґрунтування плану і програми дій та навчальних методів. Кожний з цих підходів має право на існування, бо охоплює різні сторони навчального процесу. Тому існує велика кількість педагогічних технологій.
Отже, "інноваційні технології" – це цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до одержання результатів.
Використання методу інтелектуальних карт в освітньому процесі ЗДО
Інтелектуальна карта — це схема радіальної організації, яка візуалізує певну інформацію у процесі її оброблення людиною. За допомогою складених за певними правилами карт можна створювати, візуалізувати, структурувати й класифікувати ідеї та наочно представляти доволі складні концепції й великі обсяги інформації.
Інтелект карти - це потужний візуальний метод , що надає універсальний ключ до розкриття потенціалу , наявного в мозку кожного, це графічне вираження процесів багатовимірного мислення. Інтелект-карта відображає зв'язки (смислові, асоціативні, причинно-наслідкові та інші) між поняттями, частинами, складовими проблеми або предметної області, яку ми розглядаємо . Цілі створення карт можуть бути різні: запам'ятовування складного матеріалу, передача інформації, прояснення будь-якого поняття.
Робота з інтелект-картою відбувається у два етапи.
Етап перший – підготовчий. Включає в себе складання інтелект-карти. За змістом освітніх завдань до вікової групи спочатку з’ясовую, які елементи становитимуть інтелектуальну карту, що буде складатися на занятті, відповідно роблю заготівки, готую демонстраційний та роздатковий матеріал, виготовляю відповідні схеми.
Етап другий – використання логічного конструктора на занятті.
Робота зі схемою відбувається за логічними кроками:
1. Перший крок – термінологічний: зосереджую увагу дітей на ключовому слові, разом з дітьми формуємо понятійне поле ( узагальнююче поняття та слова-назви природних об’єктів). Заповнюємо центральне коло та стрілочки-стежинки. Кожна стежинка закінчується словом, логічно пов’язаним із ключовим (назва об’єкту)
2. Наступний крок – художньо-лексичний: уточненню значень слів-понять, вправляю дітей у складанні словосполучень, фраз, розширюю кругозір дітей. Впродовж заняття схема доповнюється, перше коло слів розростається, збільшується за рахунок уточнень, відповідно на схемі розташовуються нові зображення. Діти отримують вказівку щодо правильного розташування зображень. Тобто, дитина вправляється в орієнтуванні на схемі, розвивається слуховий, зоровий та руховий аналізатори, відбувається зосередження уваги, стимулюється сприймання та мислення.
3. Третій крок – руховий, коли відчувається потреба задіяти рух для збереження загального ритму, темпу заняття, використовується тематична Фізкультхвилинка.
4. Останній крок заняття має бути зорієнтованим на створення спільного кінцевого продукту: діти об’єднуються спільною діяльністю. На цьому кроці на схемі відображуються другорядні ідеї, які пов’язані з ключовими поняттями за допомогою збільшених стрілок.
Дошкільнята сприймають цілісний образ, створений за допомогою інтелект-карти, що сприяє легкому, невимушеному його запам’ятовуванню. У такий спосіб діти поступово можуть навчитися «читати» слова без спеціального навчання. Відтак схема стає живою, наочною, а сам процес її складання надає жвавості заняттю динамічного та діалогічного характеру.
*************************************************************************************************
Методика
використання карт розумових дій та коректурних таблиць Н.Гавриш
Коректурні таблиці
Коректурні таблиці Н. Гавриш
Робота з коректурними таблицями полягає у знаходженні максимальної кількості зв'язків між її елементами, а саме:
- кількість;
- форма;
- номер по порядку;
- розмір;
- колір;
- розташування.
Інформація про автора
Наталія Гавриш — доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри дошкільної та початкової освіти Луганського національного університету імені Т. Г. Шевченка.
Методична інформація
Назва «коректурна таблиця» походить від назви таблиць для психологічних тестів, заповнених буквами або цифрами. Працюючи з такою таблицею, піддослідний викреслює задані символи. Науковці використовували такі таблиці ще у XIX ст. Із часом їх пристосували до роботи з дітьми, символи замінили картинками.
У сучасній дошкільній освіті коректурні таблиці застосовують не лише для формування уваги і спостережливості, а й для розвитку пізнавальних, інтелектуальних, мовленнєвих навичок, математичних умінь, уміння орієнтуватися у просторі тощо.
За Н. Гавриш, коректурна таблиця — це інформаційно-ігрове поле, поділене на клітинки, заповнені предметними картинками, символами, буквами, геометричними фігурами тощо. Під час роботи з таблицею установлюють якнайбільше різнопланових зв'язків (колір, форма, розмір, розташування, призначення тощо) між її елементами.
Для молодших дошкільнят розробляють таблиці на 9—12 клітинок, для дітей середньої групи — на 16 клітинок, старші дошкільнята можуть працювати з 20—25 клітинками.
Завдання, що виконуються за допомогою коректурної таблиці, мають пошуковий характер, передбачають різні варіанти відповіді. Діти повинні сприйняти на слух вказівку дорослого, зосереджено роздивитися таблицю, знайти правильну відповідь чи виконати завдання (накрити, розфарбувати, полічити, співвіднести зі схемою, символом тощо), а потім прокоментувати результат. Формування особистості, її базових якостей відбувається у процесі практичної, творчої і пізнавальної діяльності, мета якої — навчити дитину орієнтуватися в інформації, успішно її використовувати, творчо, нешаблонно мислити. Тут стане у пригоді багатофункціональне обладнання, працюючи з яким дитина пізнає нове, порівнює, систематизує, співвідносить, лічить тощо. Зразком такого обладнання є коректурні таблиці, нові підходи до роботи з якими запропонувала Н. Гавриш.
Робота з коректурними таблицями — це своєрідна інформаційно-інтелектуальна гра, що змістовно збагачує й насичує освітнє розвивальне середовище.
Ми використовуємо коректурні таблиці в різних формах роботи з дітьми, зокрема на заняттях логіко-математичного спрямування. Використання коректурних таблиць набуває особливо важливого значення під час інтегрованих занять.
Коректурні таблиці опрацьовуємо на заняттях, пропонуємо їх дітям під час ігрової діяльності. Коректурні таблиці використовуються не лише для пізнавальних, інтелектуальних, мовно-мовленнєвих завдань, а й для вдосконалення математичних умінь дітей (полічити, установити послідовність, порівняти, визначити форму, дібрати предмет-замінник), закріплення навичок орієнтування у просторі («перед», «між», «вище», «нижче», «за»).
Ігрова діяльність на основі коректурних таблиць стимулює пізнавальний інтерес.
Ось кілька ігрових завдань, які використовуються для закріплення знань із теми «Тваринний світ».
1. Гра математичного змісту «Хто швидше?»
Парі дітей або двом невеликим командам пропонують вибрати з таблиці й полічити: «великих — маленьких», «свійських — диких», «південних — північних» тварин.
2. Гра «Великі — малі»
Кружечками різного розміру накрити тварину відповідного розміру.
3. Гра «Порівняй за розміром»
Гру можна використовувати на занятті і під час самостійної діяльності.
Дітям пропонують картки з цифрами або геометричними фігурами різного розміру. Треба розкласти цифри від найменшої до найбільшої або навпаки.
4. Гра «Тваринний світ»
— Яких тварин багато?
— Яка тварина одна?
— Скільки птахів у верхньому рядку?
— Яка картинка зліва?
— Яка із тварин найвища? (Жираф.)
— Хто найнижчий? (Миша, хом'як.)
— Хто найшвидший у другому рядку, у третьому рядку?
— Знайди сусідів тварини, що зображена на з-й картинці в першому рядку.
— Знайди тварину, що зображена справа від їжачка, зліва від качки.
— Знайди жовтих тварин.
5. Гра «Полічи і скажи»
— Скільки свійських тварин? (Чотири.)
— Скільки диких тварин? (Десять.)
— Скільки свійських птахів? (Два.)
— Скільки диких птахів? (Чотири.)
— Скільки тварин, які мешкають на півночі? (Одна.)
— Скільки тварин, які мешкають у спекотних країнах? (Шість.)




Рекомендації щодо роботи з коректурними таблицями:
Дорослий оголошує запитання або завдання, діти виконуютьйого, пояснюють свої дії; дорослий може прокоментувативідповідь, судження (надати додаткову інформацію, оцінитивиконання, уточнити деякі факти тощо).
Основне завдання — завдяки уважному слуховомусприйняттю і зосередженому розгляданню таблиці знайтиправильну відповідь і назватиправильне слово (слова);
Дати відповідь на запитання чи виконати завдання діти мають, використовуючи спеціальні фішки (геометричні фігури, дрібні предмети, якими діти накривають картинки-відповіді), а потім прокоментувати результат виконання завдання.
Діти працюють з розлінованою, але незаповненоюкоректурною таблицею-рамкою і набором предметних картинок-карток, заповнюючи клітинки згідно з усними завданнями дорослого або символічними вказівками на форму (колір, букву, число, величину тощо). Такі завдання розвиваютьздатність орієнтуватися в таблиці, вправляють у розумінні й правильному вживанні прийменників («між», «за», «перед», «під» тощо), просторових прислівників («вище», «нижче», «справа», «зліва») Основними засобами у роботі з коректурними таблицямиі прикметників (червоний, круглий, великий тощо);
Основними засобами у роботі з коректурними таблицями
є інтелектуально-мовленнєві завдання, ігри-вправи, які будуть постійно коригувати уявлення дітей про предмети, відчуватипов’язаність усього з усім; сприятимуть розвитку мислення й мовлення дітей, удосконаленню сприймання, уваги, пам’яті,формуванню у дошкільнят основ діалектичного світогляду, розкриттю їх творчих здібностей, забезпечуватимуть пізнавальнуактивність, стійкий інтерес до інтелектуальної діяльності.
Використання коректурних таблиць:
•ефективний засіб «включення» дітей у заняття, тобто педагоги можуть використовувати їх на початку заняттяяк демонстраційний засіб;
•під час проведення основної частини заняття, об'єднавши дітей у невеличкі підгрупи, можна запропонувати їм менші за розміром таблиці;
•як своєрідну інтелектуальну гру, в якій діти змагатимуться поодинці або командами на швидкість реакції,•під час проведення основної частини заняття, об'єднавши дітей у невеличкі підгрупи, можна запропонувати їм менші за розміром таблиці; точністьіширотусприйняття, багатший словник тощо.

******************************************************************************************************************************************************************************************************
Коментарi